063 993 80 80

м. Бровари, вул. Шевченка 10-в, ТЦ "ЕДЕН" Понеділок - Cубота з 08:00 до 20:00 | Нд. з 08.00 до 18.00

Місяць: Січня 2021

Кили у дітей

Доброго дня, дорогі читачі. 

З Вами знову я, дитячий хірург – Іськов Андрій Петрович.

Сьогодні хотів би поговорити про кили у дітей. 

Давайте розберемося в понятті (пишу просто та зрозуміло).

Кила – це вип’ячування через не природній отвір в організмі людини з різним вмістом, що може призводити до порушення функції, викликати біль, в деяких випадках призводити до смерті. 

Тут ми будемо обговорювати кили черевної стінки, так як саме їх найбільше. 

Всі кили діляться на вроджені та набуті (ремарка набуті можуть бути у дітей старшого віку, у малих дітей тільки набуті). 

За екстреністю :

  • Защемленні – негайно їхати в лікарню! 
  • Незащемлені :
  • Вправимі. 
  • Невправимі. 

За розташуванням:

  • Пахові.
  • Пупкові.
  • Стегнові.
  • Білої лінії (діастаз прямих м’язів живота). 

Почнімо з самого головного – прояви защемлення кили:

  • Різко з’явилося вип’ячування. 
  • Біль, неспокій дитини. 
  • Набряк та гіперемія та вип’ячування стає твердим. 
  • Неможливість виправлення, якщо раніше вправлялась. 
  • Пізніше – рвота, затримка стільця, шовковий стан. 

Давайте розберемося як вони виникають – це патологія вагінального відростка очеревини (пахові та стегнові кили) сюди ж і кісти та водянки яєчок у хлопчиків.

Просто при килі виходить чепець або кишка, або яєчник. А при водянці чи кісті – рідина. У дівчат теж може утворюватись кіста – Нукієва кіста. 

По розташуванню пахові кили – в області пахового каналу, у дівчат аж до статевої губи. Пахово – калиткові, аж до калитки, візуально водянка нічим не відрізняється, тільки рідини до вечора стає більше, а при горизонтальному положенні (сон) – рідина уходить. 

Пахова, стегнова кили необхідно оперувати після виявлення. Не чекати певного віку – виявили провели планове оперативне лікування. 

Водянки до 1 року не оперують (може сама зникнути). 

Пупкові кили оперують після 3 років. 

Кили білої лінії живота – це більше косметичний дефект і тому операція може бути не потрібна. 

Діастаз виключно косметичний дефект і операція тільки за бажанням пацієнта. 

Стегнові кили у дітей це дуже рідка патологія, але мені довелося оперувати одного хлопчика з двосторонніми стегновими килами, його перед цим оперували з приводу пахових кил – неправильний діагноз і слідом не правильне оперативне лікування, що не дало ніякого ефекту. 

Щодо вибору операції – є відкритий та лапароскопічний метод. Тут не можна сказати, що краще є всюди за і проти. Краще той – яким краще володіє хірург. 

Знову головна умова – це правильний діагноз та хірург, що розуміє, що він робить. Тільки тоді здоров’ю нічого не загрожує.

Вірю, що Вам було цікаво, дорогі читачі, до нових зустрічей перед екранами. 

 

Детальніше

Не дитячі проблеми у хлопчиків, а також про фімоз та інше

Доброго дня, мене звати Іськов Андрій Петрович, я дитячий хірург, хотів би Вам розповісти, а Ви, може почитаєте та прислухаєтесь до того, що я напишу, про різні патології, що виникають у дітей.

Почнімо з того, що викликає більше всього питань та нерозуміння у лікарів та батьків – з проблем відкриття головки статевого члену у хлопчиків на різних етапах росту, чи треба лікувати фімоз у дітей.

Почнімо з народження – якщо головка закрита, сечовипускання не порушене, то все добре і Вам залишається тільки мити дитину так як завжди Ви її купаєте і нічого не відкривати спеціально до 10-12 міс мінімум. Якщо до цього віку виникають питання та проблеми, то авжеж необхідно йти до дитячого хірурга (тому кому довіряєте) і покладатись на його знання та здоровий глузд, що він зробить так, щоб не нашкодити.

Ситуація інакша – при народженні головка відкрита – крайня плоть відсутня, або покриває головку частково, не закриваючи її. Це не добре. Це може бути проявом гіпоспадії (розташування вічка уретри не в нормальному місці, а нижче за ходом сечового каналу) – головчатої, вінцевої, стволової, або мошоночної. Ці патології вимагають оперативного лікування в умовах дитячої урології. Іноді буває, що крайня плоть не покриває головку, але вихід уретри нормально розташований – це просто такий вид головки і нічого страшного. При цьому всьому може бути звуження вічка уретри – меатостеноз, тут теж необхідне оперативне лікування – розширення вічка.

Йдемо далі – після 1 року життя є 2 думки про те, що робити з крайньою плотю:

  • Не відкривати ні в якому разі.
  • Відкривати за будь-яку ціну.

Я скажу просто – радикалізм нідочого хорошого не призводить. До всього потрібно підходити керуючись здоровим глуздом.

Я вважаю, а це моє особисте бачення, що сформоване на основі знань та практичного досвіду, що відкривати та мити всереденні потрібно, але поступово та обережно.

Зараз всі обізнані люди, що читають guidelines скажуть, що далі можна не читати, затримайтесь та дочитайте.

Так у guidelines написано, що чіпати не треба, а воно само відкриється до 11-12 років, так, але там написано про синехії, а є ще звуження, так ось звуження з віком не відкриється, а залишеться таким як було, а потім потрібно буде робити обрізання. От тоді всі приходять тай кажуть – “як так, там же написано не чіпати”. Так написано, так не чіпати, але потім виявляється, що хлопцям в 11-12 років потрібно робити отерацію, і сечовипускання у них теж порушене.

Повернемося чому відкривати. На мою думку – гігієна повинна бути, там скопичується секрет, залишки сечі, в просторі між головкою та крайньою плотю (препуциальний мішок), і воно може викликати запалення – баланопостит. Поступове відкриття, тут теж є умови коли і як, допоможе розтягнути звуження, та поступово розділити синехії, та дотримуватись гігієни – ось і все.

Відкривати потрібно поступово, дуже обережно та не кваплячись, щоб не травмувати крайню плоть, так як тріщини перетворюються в рубці, що потім призводить до рубцевого фімозу та необхідності оперативного лікування. Відкривати в кінці купання, коли розпарили – тоді вірогідність травмування меньша. Помили та обов’язково закрили, тому не потрібні різкі рухи. Якщо є питання, щось не виходить, або не зрозуміло прийшли спитали і все пояснять. Ще одне – якщо є запалення крайньої плоті (набряк, почервоніння), то відкриваття протипоказане – буде біль для дитини, можна надірвати, чи ще щось зробити. Потрібно робити ванночки або примочки з відваром ромашки, та чекати поки пройде запалення і тільки тоді знов відкривати. Режим відкриття – 2-3 рази на тиждень, або кожного дня.

Щодо поняття “фізіологічний фімоз”, я його не розумію – фімоз це патологія, що потребує оперативного лікування – він або є, або його нема. А те що потребує операції, я так думаю, не може бути фізіологічним. Це вигадки нашої медицини.

Пішли далі – коли потрібен йти до лікаря обов’язково

Якщо не подобається щось, не важливо що саме, краще підійти – запитати.

Є запалення, виділення гною, виражений набряк (я думаю, що дорослі б не чекали, що воно саме у них пройде, а бігли зразу), не зволікайте.

Відкрили та неможете закрити – терміново!

Відкривати не виходить.

Є питання, будь-які.

А далі виникає потреба у адекватному лікарі. Я особисто не рекомендую звертатись, або відразу йти від лікарів, які:

Намагаються в будь якому віці різко та повністю оголити головку, не дивлячись, що дитині від цього боляче.

Не підходять індивідуально до вирішення проблеми.

Пропонують оперативне лікування, не пояснюючи навіщо воно необхідне, не пропонуючи альтернатив або не пояснюючи чому альтернатив немає (в деяких випадках альтернатив немає, а деколи можна спробувати ще щось).

Пропонують розділити синехії тут і зараз. Якщо так робити, то будуть – біль, страх для дитини, потім проблеми психологічні, а можливо і рубцування та формування фімозу, або рецидив синехій + нерви у Вас, так як потрібно буде крізь сльози дитини відкривати щодня.

Я проти розділення синехій насильно, але за поступове їх розділення при відкритті голівки в кінці купання протягом років, до повного розділення, що не буде викликати стресу.

Сюди віднесемо і страх того, – “що там за білий горбик?”, чи – “там пухлина на голівці”. Мої хороші, це не так трагічно – це, з найбільшою вірогідністю – скопичення смегми через наявні синехії (смегма – це нормальний продукт залоз голівки та крайньої плоті), але вона не може вийти, бо є синехії. Тут можна повернутись до guidelines – от про це там і пишуть – смегми буде ставати більше і вона сама буде розділяти синехії. Іноді буває запалення – баланопостит, тоді потрібне спеціальне промивання та лікування.

Напевно на цьому зроби паузу, а наступного разу обговоримо не меньш цікаві теми, для кращого розуміння що, як, де і коли. А головне обізнаність це те що дає можливість прийняття правильного рішення.

 Маю переконання, що Вам було цікаво і корисно. До нових зустрічей!

Детальніше

Подагричний артрит (Подагра)

Подагра – захворювання, яке проявляється запаленням в місцях відкладення солі натрію. До групи ризику входять: чоловіки після 40 років і жінки після клімаксу.

Особи, що вживають субпродукти наприклад, консерви, жирні продукти тваринного походження. Також люди з генетичною схильністю, тому будьте обережні, якщо хтось із родичів страждав на цю недугу. Люди, які страждають на ожиріння і ті що зловживають алкоголем.

Небезпечна подагра тим що без адекватного лікування швидко прогресує, особливо у людей зрілого та похилого віку. Без відповідної терапії можливі серйозні ускладнення. Основні ускладнення — це подагричний артрит. Сечова кислота, у вигляді кристалів відкладається у всіх частинах тіла. Коли такі відкладення застряють в суглобах або навколо суглобових тканинах, відбувається сильне запалення. Воно і призводить до сильної болі.

Кристали, що виникають при подагрі, часто утворюються в нирках. Вони стають головною причиною ниркової недостатності і в результаті призводять до смерті хворого. При подагрі камені в нирках можуть утворюватися на всіх стадіях розвитку хвороби, крім першої.

Причини

Первина причина подагри генетична. Вторинна — це деякі захворювання крові, щитоподібноїної залози, при псоріазі, серцевій і нирковій недостатності, ожирінні, хіміко терапії і променевій терапії.

Далеко не останнє місце в розвитку подагри займають сімейні звички в харчуванні. Сюди входять продукти з великим вмістом білка. Вживання їжі з великим вмістом жирів та алкоголю. Також варто відзначити негативний вплив прийому лікарських препаратів, які викликають підвищення вмісту сечової кислоти в крові.

Симптоми

Захворювання атакує всі суглоби: коліна, лікті, фаланги, кисті, стопи. В більшості випадків основне вогнище ураження – пальці ніг. Через схожість симптомів подагру часто плутають з іншими патологіями суглобів. 

На початковому етапі зародження подагри аналіз крові може показати підвищений вміст сечової кислоти, при цьому ніяких симптомів не спостерігається. Іноді може прострілювати в області нирок. Цей етап може протікати не один рік без виражених симптомів. Він дає про себе знати вже на більш пізній стадії. 

Ось перелік симптомів:  

  • гострий біль в суглобах і навколо суглобових частинах; 
  • ниючі болі в суглобах в нічний час; 
  • загальна слабкість; 
  • шкірний свербіж; 
  • почервоніння шкіри навколо ураженої ділянки; 
  • підвищена чутливість суглоба; 
  • виражений набряк; 
  • шкіра над ураженим суглобом гаряча на дотик; 
  • підвищене потовиділення; 
  •  озноб; 
  •  підвищена температура і артеріальний тиск; 
  •  втрата апетиту; 
  •  напади нудоти; 
  •  почуття нездужання; 
  •  розлади шлунково-кишкового тракту. 

Подагра носить загрозливий характер і якщо не акцентувати увагу на симптоматику, або займатися самолікуванням патології, можна довести ситуацію до крайньої стадії. Коли запальний процес охоплює навколосуглобові тканини, розвивається стійка деформація, порушується їх рухливість, аж до повної недієздатності.

Негативний вплив подагри позначається не тільки на фізичному стані пацієнта, а й на емоційному. 

Лікування

 Після проходження повного курсу і відновлення нормального рівня сечової кислоти, пацієнт навіть може дозволити собі деякий відход ухилення від прописаної дієти.

Курс лікування наступний. Сюди входить дієта на період лікування. Виключити вживання жирних продуктів тваринного походження, субпродуктів (консервів, ковбас), газованих напоїв, алкоголю. Необхідно вживання достатньої кількості води і продуктів рослинного походження. 

Медикаментозна терапія при подагрі спрямована на зниження рівня сечової кислоти в організмі пацієнта, знімає гострий запальний процес і біль.

Методи лікування підбираються індивідуально. Інноваційні препарати, спрямовані на зниження сечової кислоти в крові пацієнта.  

Лікарські засоби європейських розробок сприяють розсмоктуванню кристалів в організмі. Спеціалізовані ліки знімають запалення і відновлюють тканини. Лазеротерапія, озонотерапія, рефлексотерапія, прописані лікарем фізичні навантаження.

Детальніше

Доброякісні пухлини

Ви знайшли у себе якусь пухлину, обриси якої видно оком і можна намацати пальцями, тобто вона розташована поверхнево, в м’яких тканинах. Як зрозуміти що це, хвилюватись, терміново бігти до лікаря, або просто спостерігати ?

Насамперед: консультація лікаря завжди бажана, тому що остаточно вияснити вид утворення та що з ним робити, може тільки лікар, та і йому нерідко потрібна додаткова інформація – ультразвукова діагностика, комп’ютерна томографія, магнітна резонансна томографія, аналізи, або думка інших спеціалістів. Але самі поширені види поверхневих доброякісних пухлин розрізнити досить просто.

І так: маєте округле, досить правильної форми, щільної консистенції утворення, що зазвичай вибухає над поверхнею прилеглих відділів, зміщуване але досить щільно зрощене зі шкірою над ним, може бути невеликий отвір або чорна цяточка на шкірі над утворенням, безболісне та з незміненою шкірою за відсутності запалення. Це – атерома.

Атерома – доброякісне утворення, що виникає при закупорці вивідного протоку і являє собою кісту сальної залози, тобто мішечок-оболонка, всередині якої сальні виділення, залишки мертвих клітин епітелію.

Усе це являє собою ідеальний склад їжі для мікроорганізмів, які потрапляючи всередину такої кісти через вивідний проток з поверхні шкіри, починають швидко множитись і викликають гнійне запалення всередині кісти і в довколишніх тканинах.

Таке ускладнення досить часто виникає саме з цим видом утворень, в такому випадку потребує швидкого оперативного лікування – розкриття гнійника, при цьому бажано видалити і саму оболонку, що в умовах нагноєння не завжди можна зробити досконало, а саму рану після видалення нагноєної атероми не завжди можна закрити первинним швом, або іноді доводиться передчасно знімати накладені шви, щоби дати відтік з рани.

Тому операцію з видалення атероми бажано проводити за відсутності запальних явищ, операцію в цих умовах можна зробити філігранно, швидко, а рана буде заживати більш швидко і з меншими рубцевими змінами. Вчасно значить просто, швидко і гарно.

І так: маєте досить м’яке утворення, майже такої ж щільності як навколишні тканини, яке може незначно або помірно випинати шкіру або бути врівень з нею, неправильної або правильної форми з закругленими краями, безболісне, досить рухливе, не зрощене зі шкірою, що над ним. Це – ліпома.

Ліпома – доброякісне утворення, що виникає при збільшенні частини жирової тканини, яку огортає плівка-оболонка зі сполучної тканини. Самі по собі ніякої загрози не мають.

Іноді, при «невдалому» розташуванні, можуть здавлювати прилеглі нервові гілки або судини і через це викликати якісь неприємні відчуття. В такому випадку підлягають видаленню. Також краще це зробити, якщо ви помітили значне збільшення утворення за невеликий термін.

Але, практично, найчастішим показом до операції стає бажання самого пацієнта видалити  патологічно змінену тканину через психологічну установку на косметичний дефект або через страх онкологічних захворювань.

І так: маєте округле, майже сферичне утворення, зазвичай безболісне, не зміщуване, не зрощене зі шкірою, а головне розташоване біля суглобу, в більшості в ділянці зап’ястка, тильної поверхні стопи. Також, іноді, може змінювати розміри в залежності від фізичної активності: збільшуватися після навантаження, зменшуватися після відпочинку. Це – гігрома.

Гігрома – синовіальна кіста, яка має тонку але щільну оболонку , що має зв’язок з суставною оболонкою або оболонкою сухожилка, вмістом такої кісти є желеподібна прозора субстанція.

Самі по собі ніякої загрози не мають. За рахунок розташування на ділянках де невеликий шар м’яких тканин і велика кількість анатомічних структур, відносно часто можуть  , можуть здавлювати прилеглі нервові гілки або судини і через це викликати якісь неприємні відчуття. При такому варіанті мають бути видалені оперативним шляхом – висічені разом з оболонкою.

Методи пункції з відсмоктуванням вмісту та роздавлювання дають тимчасовий ефект, після якого кіста знову наповнюється та можуть призводити до небажаних ускладнень.  Також показом до операції може бути бажання самого пацієнта видалити  патологічно змінену тканину через психологічну установку на косметичний дефект.

Детальніше
ukУкраїнська